Словник синонімів української мови. 2014.
ожити — ОЖИ|ТИ (42), ВОУ, ВЕТЬ гл. 1.Ожить, снова стать живым: ˫ако сподобисѧ… || ѹмрети плътию да ѡживеть д҃шею. ПрЛ 1282, 2а–б; въ третиѥ ѥже лѣ(т) оживѣ дрѣво. и створi плодъ. Там же, 109г; аще же къ см҃рти пришедше такова˫а. обѣщаетьсѧ разрѣшити… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ожити — див. оживати … Український тлумачний словник
ожити — [ожи/тие] ожиеву/, ожиеве/ш, ожиевеимо/, ожиевеите/; мин. ожи/ў, ожиела/; нак. ви/, в і/т … Орфоепічний словник української мови
ожити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відновлюватися — відновлятися, відновитися 1) (про думки, почуття тощо з являтися знову, виявлятися з новою силою), поновлюватися, поновлятися, поновитися, пробуджуватися, пробудитися, відроджуватися, відродитися, оживати, ожити, оживлятися, оживитися, повертати … Словник синонімів української мови
оживати — I = ожити 1) (відновлювати життєві сили), воскресати, воскреснути, відживати, віджити, відживлятися, відживитися, підживлюватися, підживлятися, підживитися, підноситися, піднестися (зі сл. душею , духом , душею й тілом ) 2) (про природу… … Словник синонімів української мови
Георгий Кониский — или Конисский (в миру Григорий Осипович) архиепископ Могилевский; родился в Нежине 20 ноября 1717 г. Род Кониских принадлежал к старинному Нежинскому поспольству, но прадед Кониского, Нежинский бургомистр Еремей Касьянович, в 1659 г. в грамоте… … Большая биографическая энциклопедия
расти — (1) 1. Прорастать, пускать росток; вырастать. Садъ присноцвьтыи посѣкаемъ растеть ранами, яко умьрыи ожити начинаеть. Мин. нояб., 285 (1097 г.). Ираклии сѣчаше мечемь 100 главъ того звѣри. И конечнѣи главы не дошедше, опят главы растяху. Флав.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
непричастьныи — (26) пр. 1.Не имеющий отношения, непричастный к чемул., чуждый чегол.: аще ли съключитьсѧ паче надежа ожити ѥмѹ. пакы въ томь же осѹжении поживеть. непричастьнъ таинъ освѧщеныихъ до исхода бываѥть. (ἀμέτοχος) ΚΕ XII, 239б; да изберѹть ѥго же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
зажити — I див. заживати I. II див. заживати II. III иву/, иве/ш, док. 1) Почати якось жити, вести певний спосіб життя. 2) Ожити, стати рухливим … Український тлумачний словник
